Різна доля сніжинок
Людина, подібно до сніжинки з притчі, сама обирає свою долю
Дві з них, що летіли поруч, розпочали розмову.
– Як добре летіти, насолоджуватися польотом! – радісно сказала одна.
– Ми не летимо, ми просто падаємо, – сумно відповідала друга.
– Скоро ми зустрінемося з землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!
– Ні, ми летимо назустріч загибелі, а на землі нас просто розтопчуть.
– Ми станемо струмками і попрямуємо до моря. Ми будемо жити вічно! – сказала перша.
– Ні, ми розтанемо і назавжди зникнемо, – заперечувала їй друга.
Нарешті їм набридло сперечатись. Вони розтиснули руки, і кожна полетіла назустріч своїй долі, яку обрала сама.
Читайте також
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
Платона, Галена і язичницьку граматику крізь руїни Рима пронесли ченці – при світлі лампи, з обмороженими пальцями, під гул війни за стіною.
Заміське селище, де неміч перестала бути вироком
Антична культура високо цінувала громадянську спроможність, відсуваючи немічних на узбіччя суспільного життя. Християнський проєкт у Каппадокії змінив цей підхід.
Що залишилося від Булгакова на Андріївському узвозі?
Демонтаж пам'ятника письменнику не стирає пам'яті про нього та його творчість, пронизану християнським змістом.
Одна літера не вирішить суперечку про святого Іллю Муромця
У Ближніх печерах Лаври біля мощей преподобного Іллі змінили табличку. Зміною однієї літери намагаються вирішити віковий спір про святого богатиря.
Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа
У Караваджо Христос Сам веде руку Фоми до Своєї рани. Він не відсторонюється від невір'я, а допускає апостола до хворого місця.