Почему «письмо» главы УАПЦ всплыло именно сейчас?
Эксперты на различных ресурсах спорят подлинное оно или нет.
Мне кажется, что нужно обратить внимание на другой аспект. Временной. Почему это письмо или "письмо" всплыло именно сейчас?
Погуглил.
Фрагменты из найденных свежих материалов.
"Во-первых, между УАПЦ и УПЦ КП идет борьба за статус фаворита Константинополя в Украине. «Диалог возможен — вселенский патриарх Варфоломей не раз уже объявлял о своих интересах в Украине, плюс ходит информация об открытии «подворий» в Киеве и Львове», — напомнил «Вестям» религиовед Алексей Смирнов. А диалог УАПЦ с РПЦ рушит репутацию автокефалов".
"В последнее время УАПЦ, несмотря на свою малочисленность, пользуется большим вниманием Константинополя и даже может стать главной движущей силой в деле объединения украинского православия".
"Ходят устойчивые слухи, что в ближайшее время Константинопольский Патриархат объявит об открытии двух своих подворий, в Киеве и во Львове. Известно даже, где их намерены разместить: Киевское – в Братском монастыре Киевского Патриархата, а Львовское – в старейшей православной церкви города – Успенском храме УАПЦ.
Все эти годы УАПЦ не теряла надежды на возвращение Константинополя: Патриарха Варфоломея поминали на богослужении как Предстоятеля, в ежегодном календаре УАПЦ его портрет всегда стоял на первом месте. И, наконец, верность УАПЦ и её вера в помощь Матери-Церкви будет вознаграждена. Далеко не самая многочисленная православная конфессия Украины идейно возглавит процесс становления нашей Единой Поместной Церкви под омофором Его Всесвятейшества".
"Совсем недавно Патриарх Филарет заявлял, что под Константинополь не пойдёт. Теперь, как говорят, он смягчил свою позицию и готов присоединиться к объединительному процессу на компромиссных условиях".
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.