Як зовнішність ввела в оману у храмі

Хочете історію яка навчила мене не судити про людей по зовнішності?

Короче пішла я в церкву, на Подолі (Київ) там є Фроловський монастир. Я інколи туди їздила в неділю.

Так от, приїхала я пізно і людей вже багато, тому я вирішила стати в кінці і не лізти вперед. Стою дивлюсь, спиною до мене стоїть мужик, і знаєте що... "Не хреститься..".. і крутить головою по сторонах постійно, як видивляється щось.

Мій внутрішній слідчий, каже, ну це явно злодій, карманник, не хреститься, служби не знає... крутить головою, щоб обрати, кого почистити. Стою і думаю, буду слідити за ним, буде когось обкрадати, скажу людині і піймаємо на гарячому злодія.

Прикиньте, всю службу веду слєжку за мужиком. В кінці закінчується служба, люди по трохи виходять... а я стою, дума. ну зараз уже точно буде красти.

І прикиньте, цей мужик обертається до мене обличчям, а в нього немає рук, двох рук немає, того він не хрестився...