Дорога до храму
Дорога до храму
В полі він побачив трьох працюючих людей. В цій землі пілігрим ще ні з ким не зустрічався, і йому захотілось поговорити з цими людьми.
Пілігрим наблизився до трьох працівників і, бажаючи запропонувати свою допомогу, звернувся до того, який виглядав найбільш втомленим і, як здалося пілігриму, незадоволеним та навіть озлобленим. «Що Ви тут робите?» – запитав пілігрим. Перший працівник, весь забруднений і втомлений, з неприхованою злістю в голосі відповів: «Що, не бачиш, каміння ворочаю». Така відповідь здивувала та засмутила пілігрима, і тоді він звернувся до другого працівника з тим самим запитанням. Другий працівник на мить відволікся від своєї роботи і з байдужістю сказав: «Не бачиш хіба? Гроші заробляю!»
Пілігрим чомусь був незадоволений і такою відповіддю, а він, нагадаю, був мудрою людиною. Тоді він підійшов до третього працівника, щоб поставити те саме запитання. Третій працівник зупинився, відклав убік свій нехитрий інструмент, обтрусив руки, вклонився страннику і, піднявши очі до неба, тихо сказав: «Я тут будую дорогу до храму».
Читайте також
Несторіанство: єресь професорів
Як блискучий розум перетворив віру на креслення? Історія патріарха Несторія – це приклад того, як логіка пасує перед таємницею і як народжуються розколи.
Гора Каранталь: випробування спокоєм
Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?