Через какое-то время и несчастный пранкер, и все мы, будем мертвы

В ленте проклинают пранкера, который и пустил слух о сотнях жертв, много поминая, что пранкер с Украины. У меня в ленте много народа с Украины, никаких злорадств я не наблюдаю, в том числе, со стороны людей, в целом разделяющих официальный нарратив про Россию-агрессора, наблюдаю иногда даже подчеркивание того, что злорадствовать нельзя. Политические предпочтения и нравственные качества лежат в разных плоскостях, тем более - нравственные качества и гражданство.
Вообще желать кому-то тяжкой смерти бессмысленно, мы все непременно умрем, большинство из нас - тяжело, через какое-то время и несчастный пранкер, и все мы, будем мертвы. 
Тут лучше подумать о том, что огонь геенны изнутри всегда кажется праведным гневом, и когда вы исполняетесь праведным гневом, это именно он. Так лучше исполняться чем угодно - но не праведным гневом.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади