Через какое-то время и несчастный пранкер, и все мы, будем мертвы
В ленте проклинают пранкера, который и пустил слух о сотнях жертв, много поминая, что пранкер с Украины. У меня в ленте много народа с Украины, никаких злорадств я не наблюдаю, в том числе, со стороны людей, в целом разделяющих официальный нарратив про Россию-агрессора, наблюдаю иногда даже подчеркивание того, что злорадствовать нельзя. Политические предпочтения и нравственные качества лежат в разных плоскостях, тем более - нравственные качества и гражданство.
Вообще желать кому-то тяжкой смерти бессмысленно, мы все непременно умрем, большинство из нас - тяжело, через какое-то время и несчастный пранкер, и все мы, будем мертвы.
Тут лучше подумать о том, что огонь геенны изнутри всегда кажется праведным гневом, и когда вы исполняетесь праведным гневом, это именно он. Так лучше исполняться чем угодно - но не праведным гневом.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.