Два ангела
Два ангела. Барельєф.
Два ангела зупинились на нічліг у будинку багатої сім'ї. Господарі не захотіли залишити подорожан в домі та поклали їх на нічліг в холодному підвалі. Лягаючи спати, старший ангел побачив діру в стіні та залатав її.
Наступної ночі вони зупинилися в хаті дуже бідного, але гостинного чоловіка та його дружини. Подружжя розділили з подорожанами залишки їжі, які були в оселі, та віддали їм своє ліжко.
Вранці у господарів померла єдина корова. Тоді молодший запитав старшого:
– Чому так несправедливо вийшло? Перший господар був багатий, але злий, а ти йому допоміг. А другий був бідний, але добрий, а ти дозволив, щоб у нього померла єдина корова.
– Коли ми ночували в підвалі, я відчув, що в стіні був скарб, який господарі знайдуть, як тільки дірка в стіні стане ще більше. Тому я її залатав. Нехай скарб дістанеться комусь більш гідному. Коли ми спали наступної ночі у ліжку добрих бідняків, я побачив, що за дружиною господаря прийшов ангел смерті, і віддав йому корову.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.