Два ангела
Два ангела. Барельєф.
Два ангела зупинились на нічліг у будинку багатої сім'ї. Господарі не захотіли залишити подорожан в домі та поклали їх на нічліг в холодному підвалі. Лягаючи спати, старший ангел побачив діру в стіні та залатав її.
Наступної ночі вони зупинилися в хаті дуже бідного, але гостинного чоловіка та його дружини. Подружжя розділили з подорожанами залишки їжі, які були в оселі, та віддали їм своє ліжко.
Вранці у господарів померла єдина корова. Тоді молодший запитав старшого:
– Чому так несправедливо вийшло? Перший господар був багатий, але злий, а ти йому допоміг. А другий був бідний, але добрий, а ти дозволив, щоб у нього померла єдина корова.
– Коли ми ночували в підвалі, я відчув, що в стіні був скарб, який господарі знайдуть, як тільки дірка в стіні стане ще більше. Тому я її залатав. Нехай скарб дістанеться комусь більш гідному. Коли ми спали наступної ночі у ліжку добрих бідняків, я побачив, що за дружиною господаря прийшов ангел смерті, і віддав йому корову.
Читайте також
Навіщо святі обителі перетворювали на державні в'язниці?
Історія християнської Європи зберегла пам'ять про часи, коли монастирі ставали місцем державного заслання. Там вирішувалися долі монархів і праведників.
Пастух із листом від Христа до короля Франції
Влітку 1212 року тисячі прочан із палицями чекали, що море розступиться перед ними. Пізніші хроністи додали до їхньої історії кораблі, работорговців і зітхання папи.
Фасад із кісток і фасад зі світла
Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки.
Суд над мертвим папою
Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.
Обитель, збудована на зло королю
Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.
Молода Мати і сплячий Христос
Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.