О Победе и церковных праздниках
9 мая – День Победы!
А знаете ли вы, что:
22 июня 1941 года Русская Православная Церковь отмечала День Всех Святых, в земле русской просиявших.
4 ноября 1943 года, в празднование Казанской иконы Божией Матери, был освобожден Киев.
Пасха 1945 года совпала с Днем памяти Великомученика Георгия Победоносца, отмечаемым Церковью 6 мая. 9 мая – на Светлой седмице – к возгласам «Христос Воскресе!» добавился долгожданный «С Днем Победы!»
Парад Победы на Красной площади был назначен на 24 июня – День Святой Троицы.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.