Притча: Бог, який забуває гріхи
Святе Письмо неодноразово свідчить про те, що Господь є Бог милосердний і отець милосердя
До однієї старої жінки у селі явився Бог.
Вона розповіла про це панотцю, який, дбаючи про духовний стан своєї прихожанки, сказав їй:
– Якщо Бог явиться до вас наступного разу, попросіть Його розповісти вам про мої гріхи, які лише Йому одному відомі. Це буде достатнім доказом того, що саме Бог, а не хтось інший приходить до вас.
Жінка прийшла через місяць, і священик запитав, чи являвся до неї Бог знову. Вона стверджувально кивнула.
– Ви поставили Йому запитання?
– Так, поставила.
– І що Він сказав?
– Він сказав: «Скажіть своєму священику, що Я забув його гріхи».
– Дійсно, це був Бог, – сказав батюшка.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.