Ничто извне не входит в Церковь, если не имеет освящения Духом Святым
В Церкви молятся только за ее чад
Каждый год в канун Родительской Троицкой поминальной субботы мне задают одни и те же вопросы:
А правда, что в эту субботу можно поминать некрещенных?
А самоубийц можно в эту субботу поминать?
Говорят, что в Троицкую субботу единожды в год можно поминать убитых в материнской утробе детей...
На все эти вопросы ответ один: НЕТ! Нельзя.
Некрещенных (убитые младенцы в утробе тоже не крещены!), самоубийц, раскольников, еретиков, безбожников, колдунов, гадателей и проч. Церковь не берется поминать ни в эту Родительскую субботу, ни в прочие дни. Молится и ходатайствует перед Господом только за верных!
Церковь – тело Христово, община верных и на земле, и на Небе в Вечности торжествующей. Ничто извне не входит в нее, если не имеет освящения Духом Святым.
Поминовение же это есть свидетельство того, что тот, за кого молится Церковь, – ее чадо, ее неразрывная часть.
Но издревле существовал обычай упрашивать милостыней о молитве за таких, вне Церкви сущих почивших, нищих и обездоленных. Их молитва доходчива к Господу.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.