Притча: Не все за один раз
Проповідь для одного слухача – теж проповідь
Одного разу один проповідник прийшов до залу, щоб звернутися до віруючих. Зал був порожній, якщо не рахувати молодого конюха, що сидів у першому ряду. Місіонер подумав про себе: «Чи повинен я говорити, чи ні?» І він зважився запитати у конюха:
– Окрім тебе тут нікого нема, як ти гадаєш, чи повинен я виголошувати проповідь, чи ні?
Конюх відповів:
– Пане, я проста людина, я в цьому нічого не розумію. Але коли я приходжу до стайні та бачу, що всі коні розбіглись, а залишився тільки один, я все одно даю йому поїсти.
Місіонер, взявши близько до серця ці слова, розпочав свою проповідь. Він говорив більше двох годин і, закінчивши, відчув на душі полегшення. Йому захотілося почути підтвердження, наскільки доброю була його промова. Він запитав:
– Як тобі сподобалась моя проповідь?
– Я вже сказав, що я проста людина і не дуже розумію все це. Але якщо я приходжу до стайні та бачу, що всі коні розбіглися, а залишився тільки один, я все одно його годую. Однак я не віддаю йому увесь корм, який призначений для всіх коней.
Читайте також
Смерть, що зрівняла стани
У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.