Притча: Спір із смиренням

Завдяки своїй неймовірній впертості йому вдавалося будь-який спір закінчувати на свою користь зі словами «От бачиш, я був правий». На будь-яке твердження, будь-яку думку у нього знаходилася протилежна. Гордий своїми перемогами у суперечках, почув він якось про те, що до його селища до свого друга приїхав один мудрий старець.

«Якщо я переспорю ще й старця, то слава про мене піде не лише в цьому селищі, а й по всій країні», – вирішив пихатий йолоп та кинувся шукати мудреця. Підійшовши до будинку, в якому гостював мудрець, сперечальник попросив дозволу з ним поговорити. Коли його привели до старця, він сказав з пихатістю: «Мудрець, я багато чув про твою мудрість, і попри це я впевнений, що будь-яку фразу, яку ти скажеш, я зможу оспорити, довівши, що я правий».

– Так, ти правий, – спокійно відповів старець.

– Ні, неправий, – запально вигукнув сперечальник… і осікся.

Читайте також

Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі

Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої у фарбах.

Кров на фундаменті вітчизняного християнства

Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.

Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну

У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.

Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця

Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.

Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм

Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.

Як вірив у Бога двірник дядя Коля

У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.