Притча: Спір із смиренням
Завдяки своїй неймовірній впертості йому вдавалося будь-який спір закінчувати на свою користь зі словами «От бачиш, я був правий». На будь-яке твердження, будь-яку думку у нього знаходилася протилежна. Гордий своїми перемогами у суперечках, почув він якось про те, що до його селища до свого друга приїхав один мудрий старець.
«Якщо я переспорю ще й старця, то слава про мене піде не лише в цьому селищі, а й по всій країні», – вирішив пихатий йолоп та кинувся шукати мудреця. Підійшовши до будинку, в якому гостював мудрець, сперечальник попросив дозволу з ним поговорити. Коли його привели до старця, він сказав з пихатістю: «Мудрець, я багато чув про твою мудрість, і попри це я впевнений, що будь-яку фразу, яку ти скажеш, я зможу оспорити, довівши, що я правий».
– Так, ти правий, – спокійно відповів старець.
– Ні, неправий, – запально вигукнув сперечальник… і осікся.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.