Притча: Частіше протирайте вікна своєї душі
Те, що ми бачимо, залежить від чистоти вікна, через яке ми дивимося
«Поглянь, яка брудна білизна, – сказала жінка. – Вона зовсім не вміє прати. Думаю, їй потрібен хороший пральний порошок».
Її чоловік подивився у вікно і промовчав. Кожен раз, коли їхня сусідка вішала білизну сушитися, дружина говорила те ж саме.
Одного разу вона дуже здивувалася, побачивши, що на мотузці висить красива чиста білизна. Вона сказала чоловікові: «Глянь, вона навчилася прати. Цікаво, хто її навчив?»
А її чоловік відповів: «Я встав сьогодні рано-вранці і помив вікна в нашому домі!»
Так само і в житті. Те, що ми бачимо, залежить від чистоти вікна, через яке ми дивимося.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.