Патриарх Варфоломей мечтает войти в историю Церкви как великий миротворец
Папа римский Франциск и Константинопольский Патриарх Варфоломей
Нынешний Вселенский Патриарх – 78-летний старец. И у него есть заветная мечта: чтобы при его жизни произошло уврачевание самого большого раскола за всю историю христианской Церкви, так называемой «великой схизмы», – разделение Православной и Католической Церквей. 232-й Архиепископ Константинополя спит и видит, что именно он войдет в историю Церкви как великий миротворец. Но есть непреодолимое доселе препятствие на пути достижения этой амбициозной цели – примат римского понтифика. И тут лукавый византийский ум нашел лазейку – провозгласить примат Константинопольского Патриарха над всеми Поместными Православными Церквами. И будут две главы – восточная и западная. И нет никаких препятствий к объединению. Получается такой двуглавый дракончик. Ой, простите, – орел! Вполне в стилистике Византийской империи. Только сама-то империя погибла как раз после того, как 5 июля 1439 года был подписан орос об объединении Восточной и Западной Церквей – Ферраро-Флорентийская уния. Константинопольский Патриарх Иосиф II не дожил до подписания ороса, но письменно одобрил филиокве и через 8 дней умер. Кстати история происхождения двуглавого орла тоже весьма темная. Шумеро-вавилонское мифическое божество орел Анзу изначально был одноглавым, пока не захватил «таблицы судеб» и не стал самым сильным богом, но все же он был побежден «богом войны» Нинуртой – во время битвы Нинурта разбил Анзу голову и тот стал двухголовым.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.