Так автокефалия - это Христова Церковь, или просто антирусская Церковь ?

Патриарх" УАПЦ Мстислав: "Хоч з чортом, лиш би не з Москвою"

Очень показательно, когда читаешь у некоторых "экспертов" по православию, в связи с последними событиями... Оказывается, вопрос стоит: быть Церкви на Украине "украинской" (не совсем понятно, правда, в чем эта самая "украинскость") или "российской". И потому митр. Онуфрий и говорит, что для верующего (а не захожанина, насмотревшегося украинских СМИ, и ходящего в храм только для освящения "Паскы") вопрос может стоять ТОЛЬКО в том: Православная, Христова Церковь или нет? 
В этом и была проблема украинского раскола, как экклезиологической ереси - украинская автокефалия всех генераций воспринималась её апологетами как "АНТИрусская" церковь, как церковь на зло Москве ("геть вид Москвы"). Показательна фраза лжепатриарха УАПЦ 1990-х Мстислава: "Хоч з чортом, лиш би не з Москвою"...
Вот, до сих пор не пойму: где здесь христианство???

 

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.