Томос пробудив імунітет нашої Церкви

Блаженніший Онуфрій

Все, що відбувається зараз в Православ'ї (світовому – в першу чергу), можна порівняти з ГРВІ. Коли людина підхоплює вірус, вона перебуває в хворобливому стані. Симптомами будь-якої ГРВІ є млявість, втома, підвищена температура, нежить і так далі.

Що перше приходить людині на думку у подібній ситуації? Прийняти відповідні ліки, щоб чим скоріше загасити наявні симптоми. Проте, загасивши симптоми, не завжди можна позбавитись від вірусу. А найменша провокація, - стакан холодної води, - може повернути організм до попереднього стану.

Врешті-решт, коли ліки з вмістом парацетамолу перестають допомагати, людина починає пити антибіотики, вбиваючи свою внутрішню флору і, як наслідок, отримуючи замість ГРВІ розлади шлунку і кишківника.

Разом з тим, усім відомо, що у ситуації з ГРВІ потрібно не гасити інфекцію парацетамолом, а дати можливість імунній системі захистити організм. Так, у такому разі людина муситиме кілька днів пролихоманити з підвищеною температурою тіла, як слід пропріти і, у підсумку, піти на поправку. Як кажуть в народі - все погане вийде з потом. І це те, що кожен зміг неодноразово перевірити на собі.

Те ж саме і у Церкві. Як ми знаємо - це не просто інституція, як дехто вважає. Церква - це живий організм, якому притаманне усе, що може у своєму житті відчувати звичайна людина. І ось, протягом останніх двох-трьох десятиліть, Тіло Церковне, так би мовити - підліковувалось. Церква заглушувала свій імунітет пігулками ікономії та ін'єкціями "закритих очей". Тіло, в цілому, ніби було здорове, проте віруси розколів, адміністративних та еклезіологічних суперечок так і не було викорінено з організму остаточно.

Ці віруси, можливо, не надто привертали до себе увагу, оскільки вражали якісь окремі органи, а не весь організм. Як от, наприклад, нежить. На неї можна не звертати уваги. Можна навіть не лікувати, а лише "вимикати" її на кілька годин судинно-звужувальними спреями. Проте є ризик, що вона плавно переросте у гайморит. А гайморит - це постійні головні болі, нездадність самостійно дихати та інші ускладнення, які, хоча і не впливають на діяльність інших функцій організму, проте значно ускладнюють життя.

Так от. Церква себе підліковувала. Спреями. Пігулками. Ін'єкціями. Мазями. І я цього не засуджую, оскільки розумію, що є хвороби, які не можна вилікувати на раз-два. А є й такі, на які взагалі немає часу. Тільки от прийшов той час, коли всі ці препарати перестали допомагати. Сталось так, що тепер та ГРВІ, яку Церква підліковувала протягом років, мутувала, зуміла побороти те, чим її стримували до цього. І ось вона і вилізла. І вилізла так, що тепер болить буквально скрізь. Тепер навіть з'явився ризик хірургічного втручання.

Сьогодні ми маємо радість бачити, як людські ресурси в лікуванні церковних питань себе вичерпали, а Божественні - тільки почали працювати. І я знаю, чим це все закінчиться! Знаю, тому що Христос сказав, що «ворота пекла Її (Церкву) не здолають». Знаю, що зараз із особливою швидкістю з Церковного Тіла будуть вилазити всі віруси, приховані гнійники та інші хвороби. Чому? Та тому, що у Церкви зовсім інша мета в світі. І вона не полягає в тому, щоб пристосовувати себе до тієї чи іншої зарази, яка іноді пристає до Тіла.

 

Тільки от Церква, як я вже казав, не просто офісний центр десь там. Церква – живий організм. І не просто живий організм, а організм – Божественний! А Бог, як відомо, коли захоче – перемагає все, що підвладне природі. І сьогодні ми є свідками цього. Господь увімкнув імунітет Церкви. Змусив розкрити всі ті потаємні сили, які захищали Церковне Тіло тисячоліттями.

Сьогодні ми маємо радість бачити це. Спостерігати за тим, як людські ресурси у лікуванні церковних питань себе вичерпали, а Божественні – лише почали працювати. І я знаю чим це все закінчиться! Знаю, бо Христос сказав, що "ворота пекельні Її (Церкву) не здолають". Знаю, що зараз із особливою швидкістю з Церковного Тіла будуть вилазити усі віруси, приховані гнійники та інші недуги. Чому? Та тому, що у Церкви зовсім інша ціль у світі. І вона не полягає у тому, щоби пристосовувати себе до тієї чи іншої зарази, яка іноді пристає до Тіла.

Церква – це, за словами апостола Павла, спільнота святих! Тобто Вона створена для того, аби в ній жили святі. Ті, хто готує себе не до боротьби з видимими ворогами та до земного царювання, а до вічності. Той же апостол запитує: "Що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з веліаром? Або яка частка вірного з невірним? Яка згода поміж Божим храмом та ідолами?" Ніщо нечисте не увійде до Царства Небесного!

І хоча нині ми в скорботі, однак повинні розуміти, що так має бути. Спаситель казав: "Коли Мене гнали, то й вас гнатимуть". І тут Він мав на увазі не конкретний історичний період, а все життя Церкви земної. Він же каже: "Скорботи будете мати у світі. Але крепіться, бо Я переміг світ".

І нехай ніхто не переконує себе у тому, що цього можна уникнути, бо лукавий робить усе, щоб спокусити навіть обраних! Ось і настав цей час для усіх нас. Ось ми, вибрані, і ось диявол робить усе, аби оманою і хитрощами звести нас. Зверніть увагу! Він не працює над атеїстами, язичниками чи будь-ким іншим. Він спрямовує свою злобу саме на стадо Христове. Одне за одним, інфікуючи обраних, він думає, що вразить усе Церковне Тіло.

Проте, імунітет вже активізувався.

Зараз Церква перебуває у стадії високої температури. Зараз вилазять усі язви, які ховались під шкірою. Зараз зникають усі інші кольори, а залишаються лише білий і чорний. Христос і лжехристи. Пастирі і вовки. Вівці і козлища. І звісно ж, ця лихоманка, в якій ми всі перебуваємо зараз, піде нам тільки на користь. Після цієї хвороби ми вийдемо сильнішими, мудрішими, здатними протистояти ще більшим негараздам, які на нас очікують у майбутньому. Тому не треба боятись! Не треба уникати цього. Господь гартує нас! А разом з тим, у нашій немочі показує Свою велич. Хвороба мине і життя продовжиться далі.

Читайте також