Весной Фанар даст УПЦ КП статус своей митрополии
В случае вхождения в структуру Константинополя, УПЦ КП даже не придется менять аббревиатуру
Итак, что у нас вытанцовывается с автокефалией на сейчас. К весне, когда все устанут от виртуальных сражений -Константинополь даст статус своей митрополии УПЦ КП. Только она станет не Киевского, а Константинопольского патриархата, во главе с патриархом Киевским Филаретом, который разменяет автокефалию на возможность сохранять статус патриарха. А Варфоломей откажется от идеи поставить Гечу, возможным главой УПЦ КП, но оставит его в качестве первого зама и потенциального приемника. Порошенко будет вынужден это утвердить, поскольку ничего другого своему избирателю он предложить не в силах. Никакого реального объединения с УАПЦ не будет, в лучшем случае в "Объединительном соборе" поучаствуют безместные архиереи УАПЦ, которые будут надеяться выторговать себе что-то из приходов КП. Отношения РПЦ и Константинополя будут на ближайшие годы, разумеется полностью испорчены. Однако пришедшая к власти на президентских выборах Юлия Тимошенко в рамках пакета соглашений с Путиным разменяет однозначную поддержку украинской власти УПЦ КП на "равноудаленность" от всех православных церквей и даже возможно на реабилитацию УПЦ в украинских государственных медиа.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади