Если признавать такого «первоиерарха», можно становиться римокатоликом
Незыблемость авторитета первоиерарха – одно из главных отличий католицизма от Православия
Читаю аргументации КП «от канонов», грят «Константинопольский епископ да имеет преимущество чести по Римском епископе, потому что город оный есть новый Рим». То есть Константинополь обосновывает свое первенство ссылкой на канон, в котором провозглашается первенство Рима. Рима, не Константинополя. Но, грят, Рим отпал, теперь мы за главных. А с чего вы тогда вообще взяли, что это Рим отпал, а не вы?
Если бы я верил в эти построения про «первоиерарха» и «первого без равных» я был бы спокойно римокатоликом и не парился – потому что если такого первоиераха вообще признавать, то вот он, такой весь в белом. А в черном и с бородой – это тогда схизматик. И беззаконный самозванец, претендующий на власть, принадлежащую другой кафедре.
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.