…Плюс большевизация всей страны
Приход власти большевиков показал все меры и способы репрессивного воздействия на Церковь
Одним из самых чувствительных проявлений тоталитаризма всегда считались вмешательства государства в вопросы культуры, языка и выбора религиозной веры своего народа.
Приход власти большевиков после революции 1917 года показал все меры и способы репрессивного воздействия на Церковь, которая попала под ее тотальный контроль:
1. Подрыв экономической основы деятельности Российской Православной Церкви. Под предлогом голода совершались изъятия церковных ценностей.
2. Организация раскола среди православных верующих. Государственное давление по созданию параллельных церковных структур – например, обновленческой церкви, а потом и «живоцерковников».
3. Церковь законодательно лишалась прав юридического лица. Религиозная деятельность становилась частным предпринимательством и облагалась соответствующим непосильным налогом для православных священников.
4. Обвинения со стороны ВЧК-ГПУ-ОГПУ священнослужителей в контрреволюционной деятельности, шпионаже и саботаже: вызовы на допросы, угрозы, связанные с безопасностью коллег, прихожан и членов семьи. Например, в 1921 году ВЧК приняла решение о вербовке среди духовенства осведомителей.
5. Запрет на религиозное воспитание, пропаганды, собрания верующих.
Итак, вопрос: какая страна пытается пойти по пути большевиков, исполняя все эти заповеди? И кто поддерживает эту страну в этом безумном замысле?
Отвечать не обязательно - всё ясно без слов.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади