О поздравлении предстоятелей Поместных Церквей
"Объединительный собор", создание ПЦУ
Кстати, и это сразу бросилось в глаза, никто из предстоятелей Поместных Церквей не поздравил Епифания!
А ведь такие поздравления являются символом признания и подтверждения евхаристического общения. Если не было поздравлений, это означает, что никто, за исключением Патриарха Варфоломея, новую «УПАПЦ» не признает и признавать не собирается. По сути, в статусе раскольников ничего не изменилось, и томос с Фанара им ничего не дает. Православная Церковь - это совокупность ВСЕХ Поместных Церквей! Это неопровержимый факт. И признание появления новой автокефалии может быть только СОБОРНЫМ!
И поскольку никакого соборного признания «УПАПЦ» нет, то этой «церкви» объективно не существует! Что будет выражаться также в том, что с ними никто не будет сослужить, никто не будет совместно причащаться. Они могут сколько угодно кричать, что они «Церковь», но все эти крики будут разбиваться о реальность! Пациенты психиатрических клиник иногда считают себя «наполеонами», но Наполеон только один. И митрополит Киевский тоже один - блаженнейший Онуфрий. Которого, кстати, после избрания поздравили предстоятели всех Поместных Церквей.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.