Вот такая реинкарнация произошла с одним из бывших...
Бывший митрополит Александр (Драбинко)
Тем, кого охватила эйфория по поводу создания религиозной организации под названием ПЦУ, и, кто радостно приветствует переход двух бывших иерархов канонической УПЦ в новосозданную структуру, хочу кратко напомнить некоторые подзабытые факты.
В 2002 году к 10-летию Харьковского Архиерейского Собора и Предстоятельского служения Блаженнейшего Владимира была издана книга «Православие в посттоталитарной Украине».
Сей труд - диссертация выпускника КДА Александра Драбинко, был посвящен раскрытию всей подоплеки расколов, вызванных, по сути, политическими и личными амбициями тогдашних искателей славы и чинов, в том числе и УПЦ КП, которую автор называет не иначе, как филаретовской раскольнической группировкой.
И это не единственный ученый труд бывшего митрополита, посвященный этой теме. В статье «Почему раскольнические группировки в Украине называются неканоническими» Драбинко писал о том, что «с точки зрения церковного права они не являются православными (хоть и называют себя такими), поскольку отошли от норм, которые определяют собрание верующих как Православную Церковь, что ведет свое начало от Господа Иисуса Христа. Такие организации являются уже не церковными, а светскими новообразованиями, в которых совершенные “священнодействия”, с момента их выхода из Вселенской Православной Церкви, теряют свою сакраментальную сторону, становятся безблагодатными актерскими действиями».
Можно лишь посочувствовать забывчивости Александра Драбинко и поздравить его с тем, что и он отныне стал членом подобного новообразования и будет «иметь честь» служить под чутким руководством «духовного лидера» украинцев, которому когда-то сам дал определение расстриги и раскольника. Вот такая реинкарнация произошла с одним из бывших...
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.