Как рассуждал о религиозной агрессии Филарет в 1989 г.
МитрополитКиевский и Галицкий Филарет, 90-е гг.
Письмо митрополита Киевского и Галицкого Филарета, экзарха Украины главному редактору еженедельника «Московские новости» Егору Яковлеву / Два мнения о событии, которое произошло 43 года назад // Московские новости. 1989. 30.07.
«в связи с тем что публикация вводит в заблуждение часть читателей и представляет греко-католиков как «жертв сталинских репрессий» и произвола местных властей, мне хотелось бы заявить следующее. Греко-католической восточного обряда (или униатской) церкви на Украине нет уже более сорока лет. … Что требует небольшая группа униатских священников и верующих, не признающих решения львовского церковного Собора? Подогреваемые униатскими и националистическими центрами из-за рубежа, они добиваются нее просто «придать легальный статус» их организации…, а отторгнуть от Русской православной церкви тысячи приходов, миллионы верующих. … Мало того, они помышляют о том, чтобы открыть униатский приход в Киеве – столице Украины. С нашей точки зрения, в этих действиях наблюдается не борьба за религиозную свободу, а религиозная агрессия.»
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.