Притча: Мудрий відлюдник і відображення в колодязі
Відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі
Він довго бродив по пустелі, поки, нарешті, не побачив його.
– Мені потрібно знати, який перший крок має бути зроблений на шляхом духовного розвитку, – сказав він.
Відлюдник підвів людину до невеликого колодязя і сказав йому, щоб він подивився на своє відображення у воді. Чоловік спробував це зробити, але відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі.
– Я не побачу у воді своє обличчя, якщо ти будеш продовжувати кидати каміння.
– Подібно до того, як неможливо людині бачити своє обличчя в неспокійних водах, також неможливо шукати Бога, якщо розум стурбований пошуком і страхом невдачі, – повідомив монах. – Це і є перший крок.
Читайте також
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.
Бог у черзі: чому на картині Брейгеля не видно Різдва
Про найхолоднішу та найчеснішу картину про Різдво, яка вчить нас бачити надію посеред бюрократії, війни та зими.
Не магія, а віра: християнський код «Володаря перснів»
Толкін писав свою книгу на згадку про брудні окопи та тифозний барак. Розбираємо, чому в його світі перемагає слабкість, і як побачити Зірку, коли небо закрите тінню.