Притча: Мудрий відлюдник і відображення в колодязі
Відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі
Він довго бродив по пустелі, поки, нарешті, не побачив його.
– Мені потрібно знати, який перший крок має бути зроблений на шляхом духовного розвитку, – сказав він.
Відлюдник підвів людину до невеликого колодязя і сказав йому, щоб він подивився на своє відображення у воді. Чоловік спробував це зробити, але відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі.
– Я не побачу у воді своє обличчя, якщо ти будеш продовжувати кидати каміння.
– Подібно до того, як неможливо людині бачити своє обличчя в неспокійних водах, також неможливо шукати Бога, якщо розум стурбований пошуком і страхом невдачі, – повідомив монах. – Це і є перший крок.
Читайте також
Святий проти системи: фільм «Таємне життя» Терренса Маліка
Історія австрійського фермера, який відмовив Гітлеру і зійшов на ешафот, повторюючи подвиг Іоанна Хрестителя. Чому голос совісті важливіший за інстинкт самозбереження.
Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи
Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.
Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква
Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.
Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї
Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».
Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»
Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.
Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати
Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.