Притча: Мудрий відлюдник і відображення в колодязі
Відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі
Він довго бродив по пустелі, поки, нарешті, не побачив його.
– Мені потрібно знати, який перший крок має бути зроблений на шляхом духовного розвитку, – сказав він.
Відлюдник підвів людину до невеликого колодязя і сказав йому, щоб він подивився на своє відображення у воді. Чоловік спробував це зробити, але відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі.
– Я не побачу у воді своє обличчя, якщо ти будеш продовжувати кидати каміння.
– Подібно до того, як неможливо людині бачити своє обличчя в неспокійних водах, також неможливо шукати Бога, якщо розум стурбований пошуком і страхом невдачі, – повідомив монах. – Це і є перший крок.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.