Притча: Мудрий відлюдник і відображення в колодязі
Відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі
Він довго бродив по пустелі, поки, нарешті, не побачив його.
– Мені потрібно знати, який перший крок має бути зроблений на шляхом духовного розвитку, – сказав він.
Відлюдник підвів людину до невеликого колодязя і сказав йому, щоб він подивився на своє відображення у воді. Чоловік спробував це зробити, але відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі.
– Я не побачу у воді своє обличчя, якщо ти будеш продовжувати кидати каміння.
– Подібно до того, як неможливо людині бачити своє обличчя в неспокійних водах, також неможливо шукати Бога, якщо розум стурбований пошуком і страхом невдачі, – повідомив монах. – Це і є перший крок.
Читайте також
Несторіанство: єресь професорів
Як блискучий розум перетворив віру на креслення? Історія патріарха Несторія – це приклад того, як логіка пасує перед таємницею і як народжуються розколи.
Гора Каранталь: випробування спокоєм
Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?