Притча: Мудрий відлюдник і відображення в колодязі
Відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі
Він довго бродив по пустелі, поки, нарешті, не побачив його.
– Мені потрібно знати, який перший крок має бути зроблений на шляхом духовного розвитку, – сказав він.
Відлюдник підвів людину до невеликого колодязя і сказав йому, щоб він подивився на своє відображення у воді. Чоловік спробував це зробити, але відлюдник почав кидати у воду каміння, і по воді пішли брижі.
– Я не побачу у воді своє обличчя, якщо ти будеш продовжувати кидати каміння.
– Подібно до того, як неможливо людині бачити своє обличчя в неспокійних водах, також неможливо шукати Бога, якщо розум стурбований пошуком і страхом невдачі, – повідомив монах. – Це і є перший крок.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.