Врата Церкви - покаяние, других входов и лазеек нет!

«Митрополит» Макарий , Блаженнейший Митрополит Онуфрий и "Патриарх" Филарет

Дорогие мои, Христос посреди нас!

Нас обвиняют в том, что мы не ведём диалог с новосозданной религиозно-политической структурой. Но для того, чтобы это происходило необходимо: 1) взаимопонимание, но это возможно при наличии общего языка. В нашем случае - это каноны Церкви. При этом не фривольное их толкование, а авторитетов.2) Называть вещи своими именами. Мы не можем назвать то, что подпадает по всем критериям под «раскол» или « отпадение от Церкви» - такой же Церковью. Это не наше толкование, а всех Поместных Церквей. 3) Не прогибаться под веяниями современного мира в угоду далеких от Церкви политикам. Если мы хотим кому-то понравиться, наплевав на учение Церкви или притянув его под себя - всё это лицемерие пред Богом, но любовь к миру сему. Нам необходимо помнить, что Христос так не поступал!

Всё, что делает наша Церковь - это не желание искажения канонов, написанных не нами, но для нас, или многовековой традиции. Мы готовы к диалогу не на наших условиях, а на условиях самого Христа. И те кто обвиняет нас в отсутствии диалога, своими заявлениями, фактически, говорят: «Господи, пойди погуляй со своими ценностями. Мы для себя - самая главная ценность, но не Ты! А значит будем делать так, как нам хочется!»

Они открыты для всех желающих спасения, но не для тех, кто желает угодить миру сему!

Читайте також

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.