Притча: Якого кольору море?
– Синє, – сказав один.
– Ні, воно якесь зелене, – заперечив інший.
– Мені здається, що воно чорне, – заявив третій.
Капітан почув їхню розмову і, не розуміючи, про що вони сперечаються, сказав:
– Панове, це Червоне море.
«...Суперечок і чвар про закон віддаляйся, бо вони марні і суєтні» (Тит. 3:9).
Читайте також
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.
Бог у черзі: чому на картині Брейгеля не видно Різдва
Про найхолоднішу та найчеснішу картину про Різдво, яка вчить нас бачити надію посеред бюрократії, війни та зими.
Не магія, а віра: християнський код «Володаря перснів»
Толкін писав свою книгу на згадку про брудні окопи та тифозний барак. Розбираємо, чому в його світі перемагає слабкість, і як побачити Зірку, коли небо закрите тінню.