Внутрішнього запиту на переходи серед общин немає
С экранов телевизоров рассказывают о мирных переходах общин
Подзвонив священик з одного з населених пунктів Полтавської області. Розповідає, що викликав його глава місцевої адміністрації, сам хороший мужик, в добрих стосунках зі священиком, все розуміє, і прямо каже:
- Батюшка, Ви мене вибачте, але зверху прийшла вказівка вас переводити в ПЦУ!
Священик це сприйняв в сенсі: батюшка, думайте як захиститися.
І таких випадків дуже багато в різних регіонах країни, особливо в західних.
P. S. Ось так влада в нас не втручається в церковні справи. Ось як мирно і без примусу «переходять» парафії з УПЦ в ПЦУ, як про це з екранів телевізорів нам розповідають високі особи. Останній приклад - село Жидичин, що біля Луцька, де вчора захопили наш храм і людей побили.
Просто бєспредєл і беззаконня. Очевидно, що це буде тривати до тих пір, поки буде ця влада. Якщо не буде тиску влади, не буде всього цього беззаконня. Адже внутрішнього запиту на переходи серед наших общин немає. Хто хотів, той вже перейшов. Всі інше - це зовнішній тиск і політика.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.