Свідчення від зовнішніх
Новый храм УПЦ в с. Катериновкап
Пишуть мені священики з Кременецького району Тернопільської області.
(Для довідки: в с. Катеринівка декілька років тому забрали наш храм)
Сьогодні наші хлопці підвозили жінку з Катеринівки, і кажуть:
- Чули що у вас там щось з церквами в селі було?
А вона видно нейтральна, і каже:
- Так, були великі проблеми, і билися навіть. А зараз рускі відділилися, побудували собі гарненьку церквицю, і моляться собі. Людей туди повно ходить, батюшку дуже люблять. А в тій що забрали бардак, - люди не ходять, доходу ноль, сваряться постійно...
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.