Притча: молитва за звичкою
Одного разу до них в гості прийшов проповідник. Стіл накрили дуже вишукано: дістали найкращі фруктові соки і подали дуже смачну страву. Сім'я сіла за стіл. Всі дивилися на проповідника і думали, що тепер він помолиться перед їжею. Але проповідник сказав:
– Батько сімейства повинен молитися за столом, адже він перший молитовник в сім'ї.
Настало неприємне мовчання, бо в цій родині ніхто не молився. Батько відкашлявся і сказав:
– Знаєте, дорогий проповіднику, ми не молимося, бо в молитві перед їжею завжди повторюється одне й те саме. Молитви за звичкою – це порожня балаканина. Ці вічні повторення щодня, щороку анітрохи не допомагають, тому ми більше не молимося.
Проповідник здивовано подивився на всіх, але тут семирічна дівчинка сказала:
– Тату, невже мені не потрібно більше щоранку приходити до тебе і говорити «доброго ранку»?
Читайте також
Вода для серця: Чому Екзюпері писав про Хрещення, сам того не знаючи
Ми всі зараз блукаємо через пустелю втоми. Перечитуємо «Маленького принца» перед святом Богоявлення, щоб зрозуміти: навіщо нам насправді потрібна Жива вода.
Літургія під завалами: Про що мовчить зруйнована Десятинна церква
Князі втекли, еліта випарувалася. У палаючому Києві 1240 року з народом залишився лише невідомий митрополит, який загинув під уламками храму. Хроніка Апокаліпсису.
Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї
Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».
Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»
Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.
Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати
Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.
Розповіді про давню Церкву: становище мирян
У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.