Притча: непотрібний тягар

– Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.

Старець погодився і попросив людину принести картоплю і прозорий пакет.

– Якщо ти на кого-небудь розлютишся і затаїш образу, – сказав учитель, – то візьми картоплю. Напиши на ній ім'я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплю в пакет.

– І це все? – з подивом запитав чоловік.

– Ні, – відповів старець. – Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І щоразу, коли на кого-небудь образишся, додавай в нього картоплю.

Чоловік погодився. Минув якийсь час. Його пакет поповнився багатьма картоплинами і став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж та картопля, що він поклав з самого початку, стала псуватися. Вона покрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка зацвіла і стала видавати різкий неприємний запах.

Тоді чоловік прийшов до старця і сказав:

– Це вже неможливо носити з собою. По-перше пакет занадто важкий, а по-друге картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.

Але старець відповів:

– Те ж саме відбувається і у людей в душі. Просто ми це відразу не помічаємо. Вчинки перетворюються в звички, звички – в характер, який народжує смердючі пороки. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес збоку. Щоразу, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей тягар.

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...