Притча: непотрібний тягар
– Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.
Старець погодився і попросив людину принести картоплю і прозорий пакет.
– Якщо ти на кого-небудь розлютишся і затаїш образу, – сказав учитель, – то візьми картоплю. Напиши на ній ім'я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплю в пакет.
– І це все? – з подивом запитав чоловік.
– Ні, – відповів старець. – Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І щоразу, коли на кого-небудь образишся, додавай в нього картоплю.
Чоловік погодився. Минув якийсь час. Його пакет поповнився багатьма картоплинами і став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж та картопля, що він поклав з самого початку, стала псуватися. Вона покрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка зацвіла і стала видавати різкий неприємний запах.
Тоді чоловік прийшов до старця і сказав:
– Це вже неможливо носити з собою. По-перше пакет занадто важкий, а по-друге картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.
Але старець відповів:
– Те ж саме відбувається і у людей в душі. Просто ми це відразу не помічаємо. Вчинки перетворюються в звички, звички – в характер, який народжує смердючі пороки. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес збоку. Щоразу, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей тягар.
Читайте також
Несторіанство: єресь професорів
Як блискучий розум перетворив віру на креслення? Історія патріарха Несторія – це приклад того, як логіка пасує перед таємницею і як народжуються розколи.
Гора Каранталь: випробування спокоєм
Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?