В нашій державі зазнає утисків одна конфесія – УПЦ

Встреча Президента Порошенко с Всеукраинским Советом Церквей

Дорогие мои, Христос посреди нас!

21.03.19 пройшла зустріч Президента Петра Порошенка з членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.

За словами Глави держави, нині на території іншої країни зазнають утисків представники різних релігійних організацій. Але навіщо дивитися на інших, коли насамперед потрібно відповідати за себе.

В нашій державі зазнає утисків одна конфесія – Українська Православна Церква, яка є найбільшою релігійною спільнотою країни.  Невже  пану Президенту невідомо про кримінальне переслідування духовенства УПЦ? А які гарантії Він дає єпископу Гедеону,  якого вигнали з України? А силові захоплення храмів, зухвале порушення законодавства про релігійні громади (того ж закону 4128-д), неправомірне втручання представників влади, які належать до його владної вертикалі, в церковні справи, залякування бізнесменів, які допомагають храмам, та інші правопорушення – це теж все проходить в рамках Конституції, гарантом якої він себе називає? Питання, звісно, риторичне. Однак так чи інакше все згадане вище досить чітко та однозначно ілюструє те, що зараз відбувається із релігійною свободою в Україні.

На прикладі висловлювань на адресу УПЦ, відношення до новоствореної та невизнаної Православним світом організації, топ-менеджери якої постійно супроводжують Президента в передвиборчих турах, зухвалої поведінки чиновників, насамперед з Мінкульту – можна побачити, що таке державна церква і якою дискримінаційною може бути ситуація із дотриманням релігійних прав і свобод громадян при цьому; що таке утиски і переслідування лише за те, що ти належиш не до новоствореної  квазі-церковної структури. Відповідні проблеми стали вже настільки очевидними, що й міжнародні організації,  наприклад, такі як ООН та ОБСЄ, засвідчили численні факти порушень прав представників УПЦ. Але шановний пан Президент чомусь цього не помічає. Звісно набагато легше кивати на інших, однак це не вихід, а втеча від реальності. Оскільки кожний має і буде відповідати за себе, а не когось ззовні.

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.