Что будет с ПЦУ если президентом станет Зеленский
Кандидат в президенты Владимир Зеленский
Несколько мыслей о том, что будет с ПЦУ если президентом станет Зеленский. И почему в среде оппонентов УПЦ царит истерика и недовольство.
Во-первых, победа Зеленского в любом случае бьет по автокефальному проекту. Ведь томос был одним из элементов избирательной кампании Порошенко. И то, что он проиграет, будет свидетельствовать о равнодушии подавляющего числа украинцев к этой теме. А в каком-то аспекте и неприятии манипуляций на религии. А ведь в ПЦУ все время повторяли, что это чуть ли не самое заветное желание украинского народа и большинство - за них.
Во-вторых, если Зеленский не побоится довести до конца уголовные дела против окружения Порошенко, то репутация томосополучателя получит пробоину. А все удары по репутации Порошенко - это удары по репутации автокефального проекта. А также удары по Варфоломею, который подписывал с Порошенко договор.
В-третьих, вся эта тема с томосом и патриотизмом была основана на каком-то непомерном пафосе, раздувании щек и придыханиях. Зеленский-комик все это надувание щек превратит в приступ хохота, даже не желая этого. Вот почему этих ханжей и лицемеров так злит Зеленский. Он подрывает их фальшивый дух серьезности, и они больше не смогут впаривать свою пропаганду, основанную на страхе. Любая тоталитарная пропаганда основывается на запугивании, на запрете смеха, критики и иронии. Нет, Зеленский конечно же тоже мастер пафоса. Но это будет уже не тот пафос диктатуры и некрофилии, который навязывали порохоботы. Его реноме комика будет подрывать любую попытку соорудить тоталитарную эстетику. И возможно это именно то, что больше всего бесит «свидетелей томоса», которые очень зависят от внешней эстетики, символов и пафоса.
В-четвертых, ПЦУ и УГКЦ сами выдавливают Зеленского и делают его своим врагом. То есть даже если Зеленский и захочет поддерживать ПЦУ, то между ними все время будет существовать напряженность и злая память об оскорблениях.
В-пятых, самому Зеленскому эта тема не очень интересна. Он не будет ездить по городам и весям и рассказывать о «сладком слове томос». То есть по крайней мере «томосятины» станет меньше в информационном поле, возможно.
ЗЫ. Проясню, я не поддерживаю Зеленского и считаю, что кардинально ситуация в церковно-государственных отношениях не изменится. Но и как было тоже не будет.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади