Признания ПЦУ не будет
Главы поместных Церквей
А ведь Филарет полностью прав, что признания нет и не будет.
Глава Кипрской Церкви архиепископ Хризостом после переговоров с главами древних Церквей по украинскому вопросу озвучил свое намерение посетить Сербию, Болгарию и Грецию и обсудить с главами Церквей украинскую тему.
Кроме того, он озвучил, что глава Албанской Церкви не отстранен от переговоров по украинской теме. Защищая членство Албанской Церкви в этом процессе, глава Кипрской Церкви дает ясно понять, что наиболее жесткие и непримиримые голоса в отношении Варфоломея и СЦУ не будут заглушены ради уважения к Константинопольской кафедре.
Таким образом, более чем очевидно, что Кипр очень активно работает над созданием рабочего процесса? в рамках которого произошло бы собрание глав всех Православных Церквей для обсуждения украинской темы.
Это выглядит вполне позитивно. Ведь Кипрская Церковь в подавляющем большинстве относится позитивно к УПЦ и не признает СЦУшников. Многие иерархи этой Церкви называют в частных беседах СЦУшников не иначе как «схизматиками» т.е. раскольниками. Поэтому Кипр, как площадка для переговоров - это, однозначно, поддержка УПЦ и разгром Варфоломея и СЦУ.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.