Что Церковь должна вынести из слов Президента Владимира Зеленского?
Президент Украины Владимир Зеленский. Фото: Новое время
Это значит, что им заявлен центром государственного бытия не чиновник, гнетущий человека, а Человек поставлен в центр событий!
Очень важно на это обратить внимание политикам, которые поддерживают Православие, которые позиционируют себя с Украинской Православной Церковью. Почему?
С этой минуты, когда Президент Украины В. Зеленский потребовал не развешивать свои портреты в кабинетах чиновников, люди будут гневно смотреть на портреты правящих архиереев в каждом сельском храме и в админзданиях епархий!
А это значит, что православные политики, согласившиеся идти с В. Зеленским курсом мира и невмешательства в религиозные вопросы, хоть бы и продолжили позиционировать себя с Православием, будут людьми рассматриваться в качестве коммунистических ретроградов, что не будет способствовать политическому росту этих партий, как и росту прихожан в храмах, но только убыль.
Церковное централизованное администрирование требует немедленного изменения, точнее, наличия такового, вместо местечкового авторитарного.
Сегодня, 20 мая 2019 года сменилась эпоха. Не понять это – преступно. Относительно Церкви – преступно вдвойне.
Пора уходить от карнавальных методов проповеди, от политических гастролей со святыми мощами, от украшения и чинопочитания священников и архиереев только за их архиерейство, а переходить к Проповеди Божией применительно к современной жизни, которая гложет ум Человека! И Проповедь эта – открытая жизнь самого архиерея и священника! Тогда люди вернутся к Богу, а значит и заполнят храмы! Харизматичность, в положительном смысле этого слова, священнослужителя, его горение в Боге - гарантия процветания страны.
Не будет так – будет все грустно.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади