Притча: про пальму і колючку
Фото: sad-i-dom.com
По дорозі проходили подорожні, і колючка чіпляла і дряпала кожного з них. Подорожні сердилися і лаяли колючку, шкодуючи, що ніхто її не вирве, щоб вона не шкодила людям.
Загордилася колючка, підняла голову і гордовито сказала Пальмі:
– Що тобі толку від твоєї висоти, якщо ніхто не сказав про тебе ні слова? Чи чуєш, тільки про мене і говорять? Велика моя слава в світі, а ти нікчема.
– Зла слава у тебе, така ж зла, як і ти сама. А те, що говорять про тебе, гірше мовчання, — відповіла їй пальма. – Про мене говорять, тільки коли збирають фініки з моїх гілок. Ти права, рідко говорять, але слова ці сповнені подяки і благословення.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.