Притча: про пальму і колючку
Фото: sad-i-dom.com
По дорозі проходили подорожні, і колючка чіпляла і дряпала кожного з них. Подорожні сердилися і лаяли колючку, шкодуючи, що ніхто її не вирве, щоб вона не шкодила людям.
Загордилася колючка, підняла голову і гордовито сказала Пальмі:
– Що тобі толку від твоєї висоти, якщо ніхто не сказав про тебе ні слова? Чи чуєш, тільки про мене і говорять? Велика моя слава в світі, а ти нікчема.
– Зла слава у тебе, така ж зла, як і ти сама. А те, що говорять про тебе, гірше мовчання, — відповіла їй пальма. – Про мене говорять, тільки коли збирають фініки з моїх гілок. Ти права, рідко говорять, але слова ці сповнені подяки і благословення.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.