Притча: біс і слово, сказане без любові
Фото: WordPress.com
Встав монах у сторону і став уважно стежити за промовою біса, щоб зловити його на слові, де він скаже неправду. Але біс все говорив точно, як у Священній Книзі, нічого не змінюючи. І так було до кінця проповіді. Проповідь скінчилася. Люди розійшлися. Тоді монах підійшов до біса і сказав:
– Я впізнав тебе: ти – біс!
– Точно так, – відповідав той.
– Я хотів зловити тебе на слові, але ти все говорив правильно! - сказав монах.
– Я старався, – відповів задоволений біс.
– Так у чому ж твій секрет? – запитав здивований чернець.
– Я говорив без любові в серці, і знаю, що ці люди за моїми словами діяти не будуть. А цього для мене вже достатньо, – пояснив нечистий.
«Цветник духовный»
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.