Многие хорошие люди доверяют Богу, этому хорошему Человеку доверяет Бог!
Предстоятель УПЦ и Радомир Петкович. Фото: Facebook
БЛАЖЕННЕЙШИЙ ВЛАДЫКО БЛАААГООСЛОВИИИ
Еще будучи молодым академистом КДА, я имел счастье познакомиться с митрополитом Онуфрием (тогда Черновицким). Меня удивляла искренняя забота о каждой душе, особенно страждущей. Моя душа тогда была в поиске (как каждого академиста) хорошей девушки. Он это чувствовал... Сначала подарил 2 шоколадки, потому что «приехал из далекой Сербии», еще подарил на память красивую декоративную тарелку с видом Дивеева, которую снял прямо со стены кабинета.... Потом посмотрел мне в глаза и сказал: «Снимай розовые очки». То есть не смотри на внешнюю красоту, а ищи внутренней красоты. Понятные душеполезные слова попали в мое сердечко и, в итоге, помогли определиться с выбором.
Архиерей этот не случайно на престоле митрополитов Киевских. Он славит Бога, не критикует людей, не кричит и не ругает, но и не льстит и не оправдывает их. Пока одни противятся христианам, а другие противостоят раскольникам, защищая Русь Святую– Онуфрий славит Христа. Крепко следует за Ним и всех приводит к Нему. И все, кто искренне следует за Онуфрием, искренне следуют и за Христом, радуют Пречистую Богоматерь и всех святых. Потому что он твердо забросил якорь церковного корабля в Царствие Сына Божьего и никакие бури, политические и духовные, не смогут поколебать его. Самое мудрое, что могут сделать и простые, и умные – это следовать за своим предстоятелем.
Дорогие христиане в Украине, поздравляю вас с таким Человеком – предстоятелем Церкви, через которого Дух Святой защищает единство Православия и показывает пример постоянности в вере и любви Божией. Меня радует, что я серб, и честь мне называться сербом, потому что сегодня наш Патриарх Сербский, с нашими епископами и народом, вручили митрополиту Онуфрию орден Святого царя Константина за сохранение единства Церкви.
Многие хорошие люди доверяют Богу, этому хорошему Человеку доверяет Бог!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.