Абсурд абсурдом демонструється
Храм в с. Круты. Фото: Вести
Щоб показати людям абсурдність тих «зборів» абсолютно сторонніх людей у Крутах, які «голосували» за «перехід» парафії УПЦ в «ПЦУ», пропонував би настоятелю нашої парафії у Крутах у відповідь зібрати своїх прихожан і оголосити ці збори зібранням місцевого осередку ВО «Свобода». Потім на зборах проголосити, що місцевий осередок «Свободи» розформовується і об'єднується або переходить, наприклад, до партії «Опозиційний блок», або до якоїсь іншої. І протокол рішення про це передати в органи місцевої влади, щоб вони все це зареєстрували. А копію протоколу передати тому пану В. Брюховецькому, і сказати, що він вже не голова місцевої «Свободи», а ... ну, по тексту. А якщо не погодиться, то нехай віддає офіс, або взагалі вибирається з села.
P. S. Вибачте, але нормальних слів і коментарів в мене не залишилося. Лише іронія. Може так до людей дійде в якому маразмі вони беруть участь або йому потурають.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.