Учитесь жить без протектората государства
ПЦУ продолжает по сути работать на избирательную кампанию Порошенко. Все те же истошные вопли «нет промосковскому реваншу!» и «они не отберут у нас нашу автокефалию!». Мол, некоторые политические силы влияют на «законодательную, исполнительную и судебную» власть (!!!) в борьбе против утверждения «церковной автокефалии».
Эээ, хочется спросить - а то, что делал Порошенко и ко последние пять лет это как назвать? Не использование власти? Когда Парубий ставил на голосование антицерковные законы «по просьбе Филарета» у представителей ПЦУ ничего не шевелилось в том месте, где должна быть совесть? О каком другом влиянии вы шепчете?
На власть влияли как раз пламенные сторонники ПЦУ в законодательной и исполнительной власти. Использовали ее для попрания Конституции и принципа невмешательства государства в дела Церкви.
И кто сейчас вас трогает? Все, что просят другие конфессии у новых властей - это перестать действовать в угоду одной религиозной структуры. Называть это «борьбой против автокефалии» - наглость и беспринципность! Оторвитесь наконец от кормушки, учитесь жить без протектората государства, которое на самом деле ничем вам не обязано, кроме того, что записано в законах.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади