Паїсій Святогорець: про прокляття і батьківську любов
Преподобний Паїсій Святогорець. Фото: nasledie77.wordpress.com
Знайте, що прокляття, навіть (просто) обурення батьків діють дуже сильно. І навіть, якщо батьки не проклинали своїх дітей, а просто через них обурилися, то у дітей немає потім жодного світлого дня в їхньому житті: все їхнє життя одна суцільна мука. Потім такі діти дуже страждають усе земне життя.
А ті батьки, які словами «посилають» своїх дітей до диявола – «присвячують» їх йому. Після цього диявол має право на таких дітей, він говорить «Ти послав їх мені».
Найбільшим скарбом на землі для людей є батьківське благословення.
До батьківських проклять відносяться всі погані слова, сказані нами протягом всього нашого життя, тобто не тільки ті, де сказано: «Я тебе проклинаю», а й такі, як: «дурень, дебіл, недорозвинений, нерозумний, урод, невіглас, на дітях своїх побачиш», та ін. (негативні слова). Ми маємо право тільки сказати: «Спаси тебе, Господи, збережи тебе, Господи, допоможи тобі, Господи, і я в тебе вірю, що у тебе все вийде, я радий, що ти прийняв самостійне рішення, але треба було порадитися зі мною ... і все в такому дусі (позитивному)».
Проклинаючи своїх дітей, ми самі того не розуміючи, віддаємо їх в руки бісам. Біси і без нас ходять і спокушають наших дітей на всякий гріх, а ми, замість молитви за дітей своїх, допомагаємо бісам. Так що ви хочете від своїх дітей?
Дитя за своєю природою безневинний ангел і, якщо у нього відхилення через погане виховання, то причина в нас. Шукайте гріх в собі і викорінюйте. Очистивши себе, автоматично очищається і дитина. Молитва матері за своїми дітьми розганяє всіх бісів від них (біса пияцтва, біса куріння, біса розпусти і т.д.). Молитва матері дістане дитя з дна пекла. Плачте за своїх дітей, матері, а не проклинайте і Господь все влаштує.
Старець Паїсій Святогорець.
«Слова» (т. 1, ч. 1, гл. V)
Читайте також
Вхід Господній до Єрусалима: тріумф, якого не помітила імперія
Справжній імперський тріумф – це брязкіт зброї, золото і запах влади. Те, що сталося в Єрусалимі в неділю перед Пасхою, не мало нічого спільного з цим.
Віфанія: тиха пристань Спасителя перед Голгофою
В останні дні перед Розп'яттям Христос покидав переповнений Єрусалим. Навіщо Він йшов за Єлеонську гору і що шукав у бідному селищі на краю пустелі?
Плита Понтія Пілата: як звичайне будівельне сміття відповіло скептикам
Десятиліттями критики повторювали: у римських архівах немає згадок про Пилата. Суперечки про реальність євангельських подій тривали нескінченно, поки відповідь не пролунала з-під землі.
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.
Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми
За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.