Паїсій Святогорець: про прокляття і батьківську любов

Преподобний Паїсій Святогорець. Фото: nasledie77.wordpress.com

Знайте, що прокляття, навіть (просто) обурення батьків діють дуже сильно. І навіть, якщо батьки не проклинали своїх дітей, а просто через них обурилися, то у дітей немає потім жодного світлого дня в їхньому житті: все їхнє життя одна суцільна мука. Потім такі діти дуже страждають усе земне життя.

А ті батьки, які словами «посилають» своїх дітей до диявола – «присвячують» їх йому. Після цього диявол має право на таких дітей, він говорить «Ти послав їх мені».

Найбільшим скарбом на землі для людей є батьківське благословення.

До батьківських проклять відносяться всі погані слова, сказані нами протягом всього нашого життя, тобто не тільки ті, де сказано: «Я тебе проклинаю», а й такі, як: «дурень, дебіл, недорозвинений, нерозумний, урод, невіглас, на дітях своїх побачиш», та ін. (негативні слова). Ми маємо право тільки сказати: «Спаси тебе, Господи, збережи тебе, Господи, допоможи тобі, Господи, і я в тебе вірю, що у тебе все вийде, я радий, що ти прийняв самостійне рішення, але треба було порадитися зі мною ... і все в такому дусі (позитивному)».

Проклинаючи своїх дітей, ми самі того не розуміючи, віддаємо їх в руки бісам. Біси і без нас ходять і спокушають наших дітей на всякий гріх, а ми, замість молитви за дітей своїх, допомагаємо бісам. Так що ви хочете від своїх дітей?

Дитя за своєю природою безневинний ангел і, якщо у нього відхилення через погане виховання, то причина в нас. Шукайте гріх в собі і викорінюйте. Очистивши себе, автоматично очищається і дитина. Молитва матері за своїми дітьми розганяє всіх бісів від них (біса пияцтва, біса куріння, біса розпусти і т.д.). Молитва матері дістане дитя з дна пекла. Плачте за своїх дітей, матері, а не проклинайте і Господь все влаштує.

Старець Паїсій Святогорець.

«Слова» (т. 1, ч. 1, гл. V)

Читайте також

Паспорт, що врятував життя під носом у гестапо

В окупованому Києві звичайний прихід на Подолі став підпільною мережею порятунку, де рядок у метричній книзі важив більше, ніж людське життя.

Смерть, що зрівняла стани

​У Римі жінка була вічною дитиною, а раб – просто річчю. Але на арені амфітеатру християнки здобули право голосу і довели свою рівність із чоловіками.

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.