Президент четко указал – где «кесарево», а где «Божие»
Президент Зеленский и патриарх Варфоломей. Фото: Зеркало недели
Христос посреди нас, дорогие мои читатели!
Сегодня в СМИ много говорят о том, что Президент Украины встретился с «патриархом Варофоломеем». Это дало провод сторонникам политики религиозного геноцида Петра Отступника (Порошенко) говорить о том, что и нынешний Президент Владимир Зеленский будет продолжать антицерковную деятельность своего предшественника. Но скудные комментарии об этой встрече со стороны офиса Президента, а также самого В. А. Зеленского, говорят скорее об обратном.
Это повышает авторитет нынешнего Главы государства в глазах православных верующих, который, как мы надеемся, и в дальнейшем будет придерживаться Конституции страны и быть гарантом соблюдения всех ее норм. Сами чиновники Министерства культуры уже вынуждены признать, что константинопольские иерархи создавали церковную структуру «украинской традиции» параллельную структуре канонической УПЦ.
Что может означать отказ Президента поставить свою подпись под документом, который подготовили представители предыдущей власти, трудившиеся над справкой о жизнеспособности мертворожденной религиозной химеры (так называемый томос), вместе с константинопольскими интриганами? По нашему мнению, лишь одно – Президент своим отказом подписать какие-либо документы с жителями Фанара четко указал – где «кесарево», а где «Божие». Ведь всем очевидно, что Димитриос Архондонис (патриарх Варфоломей) для Президента Украины – всего лишь гражданин Турции, и говорить о каких-то совместных договоренностях на международном уровне с ним не имеет никакого смысла.
Дай Бог, чтобы Украина в лице нынешнего своего Главы получила достойного лидера, уважающего религиозные убеждения представителей всех конфессий.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади