В ПЦУ появилось желание сменить Епифания
Епифаний Думенко. Фото: Facebook
Если Епифаний будет допускать ошибку за ошибкой, то креслице под ним зашатается. А надо сказать, что его внутренняя и внешняя политика пока что выглядят провальными: не смог организовать массовый Крестный ход, вероятно «распилив» деньги спонсоров; не добился ничего на внешнем «фронте», действуя грубо и неумело. Неудивительно, что у части «иерархов» ПЦУ появилось желание сменить Епифания на человека более опытного и надежного. Тем более если спонсоры отвернутся от Епифания, для него это будет означать точно конец.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.