Об отношении к ближнему
Знаете, что чувствует настоящая мать, когда дочь уходит из отчего дома замуж, что чувствует настоящий отец, когда сына призывают в армию, что чувствуют настоящие родители, когда их дети на больничном одре, да просто в современную школу развращенного Мира когда идут?
Что настоящие родители делают при невозможности отвернуть необратимое?
Молятся Богу и всецело доверяют Богу, будучи твердо уверенными в Его помощи и заступничестве!
И нет ничего важнее тогда для родителей, как эти молитвы, меркнет все остальное, напускное, выдуманное, плотское, мирское. Есть только Бог и свои дети!
Точно так поступают и дети, молясь о своих любимых родителях.
Если каждый из нас станет точно также воспринимать по отношению к себе окружающих людей, если священники точно также будут горячо молиться за прихожан, как за своих детей, а прихожане будут хотеть стать детьми священников, если архиереи, не имеющие опыта мирской жизни, будут учиться у священников, опытных в жизни, в воспитании собственных детей и в руководстве людьми – каждый поймет значение Божиего призыва к Любви, терпение Божие к нам, блудным, будет понято и все меньше и меньше будет возникать желание грешить, гневить Родителя Мира.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади