Пласт должен быть запрещен
Организация "Пласт". Фото: Facebook
Президент Зеленский ветировал закон о признании современной версии Гитлерюгенда – скаутской организации Пласт. Дело в том, что прошлая Рада приняла закон, согласно которому юные национал-пионэры должны иметь госфинансирование, а украинцы платить за оболванивание своих детей и героизацию нацистских коллаборантов и военных преступников.
Почему так критично? А что еще можно сказать о людях, которые называют свои отряды именами кровавых убийц и палачей? Вот, отряд Пласта «Куринь 107» из Черновиц носит имя Петра Войновського – командира Буковинского куреня, военного преступника, нацистского коллаборанта, организатора и исполнителя еврейских погромов на Буковине и массовых убийств евреев в Бабьем Яру, Виннице, Житомире. В день рождения палача детки пишут каким хорошим был дедушка Войновский: плавал на лодочке, был пластуном и инженером.
Или, скажем, отряд пластунов из Ивано-Франковска «Куринь УПЮ ч.59» носит имя Степана Ленкавського – антисемита-идеолога ОУН, организатора еврейских погромов во Львове летом 1941 года. В июле 1941, когда во Львове шли погромы и массовые убийства еврейских женщин и детей, Ленкавський на конференции ОУН заявил: «В отношении ж_дов предпримем все методы для их уничтожения».
Другие члены Пласта ездят по местам «боевой славы» дивизии СС «Галичина», возлагают цветы к их могилам. И таких отрядов масса. Организация Пласт не только не заслуживает государственного признания и финансирования, наоборот, её позорная деятельность должна быть запрещена, так как она калечит самую незащищенную группу населения – детей и подростков, изменяет их сознание, героизирует фашизм и нацизм, славит убийц беззащитных женщин и детей.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.