Притча: про красу в очах того, хто дивиться
Фото: wallpapers.99px.ru
Одного разу біля нього зупинився подорожній з вузлами за плечима і запитав:
– Що за люди живуть в цьому місті? Я питаю, тому що шукаю, де оселитися.
Старий відповів питанням:
– А які люди жили в тому місті, звідки ви родом?
– Жалюгідне кодло, – сказав подорожній, – негідники, грубіяни, жадібні, яким ні до кого, крім самих себе, і справи немає. Взимку снігу не випросиш. А тут як?
Старий відповів:
– Краще вам пройти повз. Люди тут точно такі ж, як і там, звідки ви прийшли.
І мандрівник пішов.
Сталося, що і наступного дня до нього підійшов інший подорожній з вузлом за плечима і запитав те ж саме:
– Що за люди живуть в цьому місті? Шукаю, де оселитися.
І знову старий повторив своє запитання про те, які люди живуть в тому місті, звідки подорожній родом.
– Гірко мені згадувати про це – вони всі були такими чесними, хоробрими і турботливими, благородними і сердечними, дружніми і люблячими, готовими чужому віддати останню сорочку.
Почувши таке, старий посміхнувся:
– Ласкаво просимо до нашого міста. Упевнений, знайдете ви тут точно таких же людей, як в тому місті, звідки прийшли...
Читайте також
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.
Бог у черзі: чому на картині Брейгеля не видно Різдва
Про найхолоднішу та найчеснішу картину про Різдво, яка вчить нас бачити надію посеред бюрократії, війни та зими.
Не магія, а віра: християнський код «Володаря перснів»
Толкін писав свою книгу на згадку про брудні окопи та тифозний барак. Розбираємо, чому в його світі перемагає слабкість, і як побачити Зірку, коли небо закрите тінню.