Перед вами – атеист
Его тело – это 37 триллионов клеток, соединённых между собой в единую систему, функционирующую как одно целое.
Каждая клетка представляет из себя фабрику, которая имеет программу воспроизведения, согласно точному генетическому коду. Так что клетка не просто существует и погибает, но ещё и воспроизводит новые клетки.
Он смотрит на тебя своими глазами, имеющими сложнейшую систему цветопередачи с удивительной точностью до 576 мегапикселей, способными фиксировать движущееся изображение, которое мозг, в свою очередь, интерпретирует в течение менее одной секунды.
Его тело управляет 640 мышцами, не говоря уже о сердечной мышце, которая работает десятки лет без остановки день и ночь, во сне и в состоянии бодрствования. Работает автономно, без внешнего обслуживания.
И вот, этот атеист перемещает своя язык, связанный с челюстью семнадцатью мышцами, чтобы сказать:
«не существует никаких доказательств существования творца, который создал и упорядочил человека. Человек – случайное явление»...
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.