Притча: що таке смиренномудрість

Фото: maks-kutashev.livejournal.com

Однак і відмовити всім не можна, адже сказано в Ісаї: «винесіть воду назустріч спраглим». Що ж робити?

Ось прийшов один проситися в учні і чує питання старця:

– Скажи мені, що ти зробиш, якщо знайдеш гаманець з грошима – чи повернеш його господареві?

– Ні, не поверну. Якщо було попущення Боже, щоб гаманець перейшов до мене, то так тому і бути.

Старець здивовано подивився на прохача і вимовив:

– Ти прийшов до мене шукати хитрості, а не мудрості. Але цьому я не зможу тебе навчити.

Прийшов інший проситися, і його зустріли тим самим питанням:

– Чи повернеш ти знайдений гаманець його власникові?

Той здивувався настільки простому випробуванню і, не замислюючись, відповів:

– Якби я знав, хто господар, я б тут же повернув гроші.

– Тобі я теж нічим не зможу допомогти, – розвів мудрець руками. – Ти з тих, хто здатний лише повчати, але не вчитися.

Нарешті, увійшов третій з тих, хто бажав стати учнем мудреця. У відповідь на те ж питання він відповів без особливої ​​впевненості:

– Не знаю, авва, що буду робити, якщо знайду гаманець. Користь – найбільша спокуса, вона трощила і не такі твердині, як я. Але я маю надію, що Господь не залишить мене в цю хвилину.

– Залишайся, – сказав мудрець, обіймаючи гостя, – і будемо вчитися один у одного.

Читайте також

«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .

Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою

Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.

Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта

Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.

Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода

Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.

Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки

Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.

Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років

За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.