Привести душу в порядок допоможе Іісусова молитва

Читайте Іісусову молитву в серці і завжди і скрізь. Фото: Facebook

ІСИХАСТОФОБІЯ І МОЛИТОВНА ПАРАНОЯ
«Маленькі діти! Ні за що на світі. Не ходіть в Африку, в Африку гуляти! В Африці акули, в Африці горили, в Африці великі злі крокодили.Ні за що на світі, не намагайтеся навіть, чоточки по намистинках, ви перебирати. Принадність вас замучить, біси залякають, психіатр злющий вас почне катувати!»

Нав'язлива фобія перед Іісусовою молитвою, стала «невпинною діяльністю» «професіоналів в області православ'я». Висмикнувши пару цитат з святителя Ігнатія, з листів Макарія Оптинського і деяких інших Отців, вони накладають найсуворіше табу на саму практику Іісусової молитви. При цьому не знаючи і не бажаючи знати, десятки імен Отців, які не просто рекомендували читати Іісусову молитву всім без винятку православним християнам, але і наполягали! на її необхідності.

У цих заблуканих розумах замість молитви звучить мантра з приводу того, що краса (духовна самозакоханість) і загроза божевілля – найближча перспектива всіх, хто наважиться читати Іісусову молитву. У таких головах сама Іісусова молитва стає якимось напівмагічним фетишем, з яким потрібно поводитися як з бактеріальною зброєю. Хоча це всього лише проста молитва, яка в силу своєї стислості і доступності може мати широке застосування.

Ніхто не вчить вас якимось особливим художнім прийомам і спеціальній психотехніці. Читайте її розумом в серці, завжди і скрізь! Говоріть з увагою, благоговінням і сердечною журою. Це поки що все, що від нас потрібно. Боятися потрібно не молитви, а гордості, думки про себе, хизування, власної самості. Саме ці пристрасті, а не Іісусова молитва, приводять людину до омани і божевілля.

Сумно бачити те, що люди, які списали Іісусову молитву в область православної езотерики, самі давно знаходяться в тій самій омані, про яку вони застерігають своїх слухачів. Людина, яка бореться з тим єдиним ІМЕНЕМ під небом якого належить врятуватися (Дії 4:12) сам вже перебуває в стані духовної самовтіхи.

Наше духовне становище таке, що нам потрібно шукати молитву як останню надію, як єдині ліки, які можуть ще встигнути допомогти нашій вмираючій обезбоженній душі. Страх ісіхастофобів перед красою, схожий на страх хворого, у якого уражені всі органи, але який боїться пити необхідні йому ліки, тому що серед побічних ефектів там написано «можливо легке запаморочення».

Справа в тому, що добрі справи, милостиня, і інші форми і види добрих справ не можуть очистити наш розум від мурашника думок, які живуть в нашій голові. Дрібні комахи мурашиних думок повзають вгору-вниз від голови в серце, і назад, не даючи можливості навіть згадати про Бога, а не те щоб помолитися Йому. Єдиним засобом, який може очистити нашу внутрішню людину, повернути наш розум у серці, і привести душу в порядок є розумово–серцева практика Іісусової молитви. І тільки ворог нашого спасіння може вселяти нам страх перед цією духовною діяльністю.

Читайте також