Притча: про найвеличніший із духовних дарів
Фото: pravoslavie.Ru
Одного разу, прийшовши до старця, він сказав:
– Ось, батюшка, вже двадцять років, як я з вами пов'язаний, а все не маю сил зізнатися в одному помислі.
– В якому ж?
– Дуже важко сказати, тому що помисел проти вас, батюшка.
– Ну що ж тобі помисел говорить? Я – розпусник? Вбивця? Злодій?
– Ні.
– Може, палій якийсь?
– Ні, – зітхнув Феодосій.
– Тоді кажи хто, – владно сказав св.Амвросій.
– Батюшка, – вимовив його духовний син, – хоча я постійно користуюся вашими порадами, але не вірю, ніби ви мали якусь благодать. У вас просто є дар міркування.
– Ну що ж, – відповів отець Амвросій, - і за те слава Богу.
Минуло кілька років, о. Амвросій вже помер, а чернець Феодосій, читаючи одного разу Пролог, знайшов там історію, яка вразила його в саме серце.
Історія була про те, як одного разу знамениті подвижники, в тому числі і преподобний Антоній Великий, зібралися разом і міркували, яка чеснота всіх вище. Один говорив – терпіння, йому заперечили: такий-то був терплячий, але впав. Нарешті, всі погодилися на тому, що найважливіша чеснота є духовне міркування.
Тоді-то зрозумів Феодосій, що покійний батюшка володів неоціненним духовним даром.
Читайте також
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: патріарх
Як кілька єпископських кафедр піднеслися над рештою, чому церковна карта почала повторювати карту імперії та чи є патріаршество священною формою устрою Церкви?
Літопис без автора
«Повість временних літ» ми звикли називати працею преподобного Нестора. Але підпис на ній залишив інший монах, а сам літопис передавали з рук у руки.
Як весілля зупинило війну
Юну слуцьку княжну видали заміж, щоб два магнатські роди не залили місто кров'ю. Невдовзі уніатський митрополит поскаржився, що в Слуцьку ожило Православ'я.
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.