Геоэкономический контекст церковного кризиса
Проект газопровода EastMed может стать альтернативой «Северному потоку». Фото: Facebook
Не секрет, что США уже давно активно зашли в Грецию и осуществляют там различные проекты. В частности – экономические.
Среди них – проект самого длинного газопровода под названием EastMed, который может стать альтернативой российскому «Северному потоку».
Таким образом, США активно противодействуют российскому проекту и всячески пытаются навязать Европе свою альтернативу.
Похоже, что они нашли такую альтернативу в EаstMed.
Это общий проект Израиля, Кипра, Греции и Италии. На территории этих государств находятся три «греческие» Церкви. Ну и Ватикан, кстати, тоже) В орбиту этого энергетического проекта может быть вовлечена также Болгария.
Плюс Иерусалимскую Церковь давно обрабатывают американцы в вопросе защиты ее собственности в районе Яффских ворот. То есть защищают ее интересы в Израиле.
Выводы делайте сами – смогут ли эти Церкви преодолеть притяжение политических и экономических факторов? Или, возможно, «греческий мир» для нас навсегда потерян?
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.