Притча: про розважливого священика і любов до солодкого

Фото: pravmir.ru

– Батюшка, напоумте мого сина, – попросила вона.

Ієрей уважно подивився в очі хлопчикові і велів привести його за два тижні. Минув цей час, мати з сином підійшли до батюшки, але той, обмінявшись з хлопчиком поглядами, попросив відстрочки ще на тиждень. І в третій раз привела мати своє чадо.

І лише тоді батюшка, знову глянувши в очі дитині, вимовив:

– Їж, будь ласка, солодке в міру.

– Добре, – відповів хлопчик, – я зроблю, як ви сказали.

Мати була вкрай здивована і запитала:

– Чому ви першого і другого разу не могли сказати цих слів?

– Розумієш, – зніяковіло відповідав священик, – справа в тому, що я сам дуже любив солодке. Коли ти попросила мене поговорити з дитиною, я подумав, що двох тижнів мені буде досить, щоб позбутися від пристрасті. Але цього терміну виявилося мало. А як я міг іншого відвернути від гріха, до якого сам був схильний?

Читайте також

Безсмертний госпіталь на київських кручах

У Києві майже тисячу років існувала перша у своєму роді безкоштовна лікарня на Русі. Документи, що збереглися, свідчать про те, як у монастирській лікувальній практиці поєднувалися молитва і лікарське мистецтво.

Битва за владу під знаменом Неба

Восени 312 року Римська імперія пережила жорстоку міжусобну війну. Історичний аналіз руйнує стереотип про зіткнення праведника з тираном заради земного торжества віри.

Що зважує голландка перед Христом?

Голландська дама зачинилася в темній кімнаті з невидимим скарбом. За її спиною висить полотно Страшного Суду, що перетворює буденний день на предстояння перед Богом.

Львівський детектив XVI століття

Львівські ремісники скинулися на викуп друкарського верстата, вступили у війну з власним єпископом і створили найкращу школу Східної Європи.

​Таємниця забутих катакомбних символів

​Хрест у перші віки християнства сприймався не як атрибут земної влади. Парадоксальна перемога над смертю через добровільне смирення і страждання.

За чашку кави в Стамбулі страчували, а в Римі благословляли

У 1654 році патріарх подарував українському гетьману предмет півстолітньої суперечки, який у Туреччині коштував людям життя, а на Афоні став засобом для молитви.