Притча: про розважливого священика і любов до солодкого
Фото: pravmir.ru
– Батюшка, напоумте мого сина, – попросила вона.
Ієрей уважно подивився в очі хлопчикові і велів привести його за два тижні. Минув цей час, мати з сином підійшли до батюшки, але той, обмінявшись з хлопчиком поглядами, попросив відстрочки ще на тиждень. І в третій раз привела мати своє чадо.
І лише тоді батюшка, знову глянувши в очі дитині, вимовив:
– Їж, будь ласка, солодке в міру.
– Добре, – відповів хлопчик, – я зроблю, як ви сказали.
Мати була вкрай здивована і запитала:
– Чому ви першого і другого разу не могли сказати цих слів?
– Розумієш, – зніяковіло відповідав священик, – справа в тому, що я сам дуже любив солодке. Коли ти попросила мене поговорити з дитиною, я подумав, що двох тижнів мені буде досить, щоб позбутися від пристрасті. Але цього терміну виявилося мало. А як я міг іншого відвернути від гріха, до якого сам був схильний?
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.