Притча: про розважливого священика і любов до солодкого
Фото: pravmir.ru
– Батюшка, напоумте мого сина, – попросила вона.
Ієрей уважно подивився в очі хлопчикові і велів привести його за два тижні. Минув цей час, мати з сином підійшли до батюшки, але той, обмінявшись з хлопчиком поглядами, попросив відстрочки ще на тиждень. І в третій раз привела мати своє чадо.
І лише тоді батюшка, знову глянувши в очі дитині, вимовив:
– Їж, будь ласка, солодке в міру.
– Добре, – відповів хлопчик, – я зроблю, як ви сказали.
Мати була вкрай здивована і запитала:
– Чому ви першого і другого разу не могли сказати цих слів?
– Розумієш, – зніяковіло відповідав священик, – справа в тому, що я сам дуже любив солодке. Коли ти попросила мене поговорити з дитиною, я подумав, що двох тижнів мені буде досить, щоб позбутися від пристрасті. Але цього терміну виявилося мало. А як я міг іншого відвернути від гріха, до якого сам був схильний?
Читайте також
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.