Епифаний съездил на смотрины к кураторам из США
Епифаний Думенко и Госсекретарь США Майкл Помпео. Фото: Facebook
Горячо благодарил, руки пожимал, жаловался на вмешательство «руки Кремля» в украинские суды (это наверное намек на Филарета). Все как полагается настоящему украинскому "патриоту". Правда, при чем тут Церковь, сложно понять. Шел бы в депутаты от Порошенко, он бы там органично вписался.
Заграница им конечно продолжит помогать. Сами ведь они ничего не могут.
В обществе интерес к «автокефалии» постепенно падает. Вот им и нужно подпитывать затухающий проект.
Только реальность показывает, что без помощи государства они полный ноль! Без помощи местных органов самоуправления они не смогут осуществлять захваты храмов. Да и захватывать храмы они не смогут бесконечно. Потому что, чтобы содержать храм нужны средства, а для этого нужны постоянные прихожане. Вдобавок, чтобы община функционировала нужны священники. А у «ПЦУ» с этим туго - ну, накачали они несколько десятков людей пропагандой, захватили храм, а дальше что? Священники к ним из УПЦ не переходят. Так каким образом они собираются обеспечивать потребности сотен общин, которые якобы к ним перешли? Получаются общины-пустышки, которые в реальности не существует.
Поэтому речи о том, что они могут создать сотни новых общин, не идет - они не могут этого сделать! Они просто подавятся таким количеством. То есть даже тысячу общин они не могут создать - потому что для них нужны сотни новых священников! Где они их возьмут? Слепят из глины, как Саруман урук-хаев?
Понятно, что они надеются на то, что во власть вновь вернется «Саурон», который силой и репрессиями начнет давить на епископат УПЦ, чтобы они переходили вместе с остальным духовенством. Однако что-то мне подсказывает, что националистический дискурс уже не в тренде и запугать уже никого не удастся.
Так что я пока что оптимистично смотрю на ситуацию. УПЦ - это Церковь с реальной религиозной культурой, поэтому она была, есть и будет! Будет развиваться, создавать новые общины, реализовывать социальные проекты, строить новые храмы и воскресные школы. А Епифаний пусть катается к американцам.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади